Затверджено
Наказ Міністерства освіти
і науки України
__________№_____________
ЗАЯВКА
на проведення дослідно-експериментальної роботи за темою:
«Екологізація позашкільної діяльності учнівської молоді у взаємодії позашкільного навчального закладу і об’єктів природно - заповідного фонду» на базі комунального закладу «Центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді» Херсонської обласної ради та об’єктів природно - заповідного фонду Херсонщини на 2014- 2018 роки»
Актуальність дослідження.
Проблема збалансованого природокористування важлива для сучасної України. Погіршення екологічної ситуації викликає потребу у підвищенні обізнаності населення з питань екологічно грамотного природокористування. Актуальність цієї проблеми обгрунтована на Конференції Організації Об’єднаних Націй зі сталого розвитку у Ріо-де-Жанейро – Саміт «Ріо+20» (червень 2012 року). Учасники Конференції визначили екологізацію як процес проникнення екологічних знань та законів у всі сфери людського життя, як парадигму розвитку третього тисячоліття. Саме екологізація може підвищити значення екологічної освіти у житті сучасної людини для формування визначеної свідомості. ЇЇ розвиток є головною передумовою суттєвих змін у взаємодії людини та природи за умови наявності основних компонентів її структури: когнітивного (сформованість екологічних знань), поведінково-діяльнісного (сформованість екологічно виваженої поведінки, потреба у природоохоронній діяльності) та мотиваційно-ціннісного (любов та бережливе ставлення до природи).
Одним з основних завдань позашкільної еколого-натуралістичної освіти є формування в учнів цілісної екологічної свідомості на основі засвоєння системи інтегрованих знань про природу. Це вимагає підвищення якості знань шляхом конкретизації теоретичних відомостей, якими перенасичуються учні у загальноосвітніх навчальних закладах, натуралістичних методів, що передбачають безпосередні контакти і взаємодією з об’єктами живої природи на практиці, під час проведення екскурсій, експедицій, польових практик. Розуміння сучасного стану природи, її різнорівневе вивчення на аутекологічному, демекологічному та синекологічному рівнях можливе лише при безпосередньому спілкуванні з природними об’єктами та порівнянні їх з еталонними комплексами, які зберігаються на теренах заповідних територій.
Максимально ефективно використовувати унікальність природних екосистем рідного краю на Херсонщині, яка входить до регіону з високим рівнем антропогенних змін природного середовища, можливо тільки на базі природного заповідного фонду. Природний заповідний фонд Херсонської області містить 79 об’єктів, серед яких два біосферних заповідники та три національних природних парки. Заклади заповідних територій мають високий потенціал та ресурси для формування екологічної свідомості: збережені природні об’єкти, штат наукових співробітників, фахівці з екологічної просвіти, екскурсоводи, структурні підрозділи, музеї, наявність інфраструктури туристичних послуг тощо.
Закон України «Про природно - заповідний фонд України» визначає основні завдання природних заповідників. Це збереження природних комплексів та об'єктів на їх території, проведення наукових досліджень і спостережень за станом навколишнього природного середовища, розробка на їх основі природоохоронних рекомендацій, поширення екологічних знань, сприяння у підготовці наукових кадрів і спеціалістів у галузі охорони навколишнього природного середовища та заповідної справи.
У Положенні кожного з об’єктів природно - заповідного фонду організація екологічної освіти населення розглядається як одне з основних завдань. Найпоширеніші форми еколого-просвітницької діяльності заповідників - рекреаційно-навчальні екскурсії дітей та учнівської молоді. Організація і проведення експедицій, екскурсій у співпраці з об’єктами природно-заповідного фонду має високий потенціал заповідників для успішного формування екологічної свідомості учнівської молоді, проте на даному етапі недостатньо реалізується. Саме тому виникла необхідність дослідження педагогічних умов екологізації позашкільної діяльності учнівської молоді у взаємодії позашкільного навчального закладу і об’єктів природно-заповідного фонду.
Основні принципи позашкільної освіти і виховання закладені у працях І. Беха, Г. Пустовіта, В. Вербицького, С. Русової, О. Биковської. Теоретичні аспекти формування екологічної свідомості розглядались у наукових доробках С. Дерябо, В. Ясвіна, А. Льовочкіної, С. Москвічової, В. Панова, В. Панченко, В. Скребця. Екологічна свідомість у працях зазначених авторів визначається як сукупність екологічних уявлень існуючого нині ставлення до природи, а також відповідних стратегій і технологій взаємодії з нею.
Про значення дослідницької діяльності в процесі активного пізнання світу наголошується в працях Г. Пустовіта, В. Вербицького, О. Обухова, Л. Ковбасенко.
Огляд літературних джерел свідчить про відсутність спеціальної методичної літератури з організації дослідницької діяльності учнівської молоді на базі природно-заповідного фонду, немає відпрацьованої, чіткої схеми взаємодії позашкільних закладів та об’єктів фонду.
Тому виникає необхідність у розробці нових програм роботи гуртків позашкільної освіти, у створенні методичної літератури, робочих зошитів з питань екологізації позашкільної діяльності учнівської молоді у взаємодії позашкільного навчального закладу і об’єктів природно - заповідного фонду.
Зазначене вище зумовило вибір теми дослідження: «Екологізація позашкільної діяльності учнівської молоді у взаємодії позашкільного навчального закладу і об’єктів природно-заповідного фонду».
Об’єкт дослідження:
навчально-виховний процес позашкільного закладу.
Предмет дослідження:
педагогічні умови екологізації позашкільної діяльності учнівської молоді у взаємодії позашкільного навчального закладу і об’єктів природно - заповідного фонду.
Мета дослідження полягає в обгрунтуванні та експериментальній перевірці ефективності педагогічних умов екологізації позашкільної діяльності учнівської молоді у взаємодії позашкільного навчального закладу та об’єктів природно заповідного фонду.
Завдання дослідження:
дослідити сучасні підходи до екологізації позашкільної діяльності учнівської молоді у взаємодії позашкільного навчального закладу й об’єктів природно - заповідного фонду в педагогічній теорії та практиці;
уточнити структуру, сутність, поняття «екологізація», екологічного світогляду як результату процесу екологізації позашкільної діяльності учнівської молоді, визначити компоненти, критерії, показники сформованості заданої якості;
розробити, визначити та експериментально перевірити педагогічні умови екологізації позашкільної діяльності учнівської молоді у взаємодії позашкільного навчального закладу й об’єктів природно - заповідного фонду.
За результатами дослідження розробити:
програму гуртка «Дослідники заповідних стежок»;
науково-методичний посібник «Екологізація позашкільної діяльності учнівської молоді у співпраці позашкільного навчального закладу і об’єктів природно - заповідного фонду»;
робочі зошити-путівники для учасників екологічних експедицій: «Унікальний світ Асканії-Нова», «Унікальний світ Чорноморського біосферного заповідника», «Унікальний світ Олешківських пісків»;
фотовиставку «Заповідний світ Херсонщини в об’єктиві юнната».
Гіпотеза.
Педагогічні умови, спрямовані на реалізацію натуралістичного і діяльнісного підходів з цілеспрямованим використанням ресурсів природно-заповідного фонду, є фактором ефективного формування екологічної свідомості за умов:
впровадження натуралістичного аспекту в екологічній освіті учнівської молоді;
застосування індивідуальних, групових, фронтальних форм і методів позашкільної діяльності учнівської молоді у взаємодії позашкільного навчального закладу і об’єктів природно - заповідного фонду.
Методологічною основою дослідження є: наукові ідеї про роль екологічного виховання (І. Бех, Г.Пустовіт, В.Вербицький, В. Лях); умови формування екологічної відповідальності (Д. Кавтарадзе, Г. Гачев, Б. Ліхачов, Л. Титаренко) концептуальні засади екологічної освіти (І. Звєрєв, І. Суравєгіна, А. Захлєбний); значення та роль природно - заповідного фонду в екологічному вихованні учнів (В.Вербицький, С. Панченко, О. Крижановська).
До уваги беруться фундаментальні роботи з екології (В.Вернадський, Б. Комонер, Г. Гаузе) та виховання (Я. Коменський, І. Песталоцці, К. Ушинський, В. Сухомлинський), положення екологічної психології (С. Шварц, А. Льовочкіна, С.Дерябо, В. Ясвін).
Важливе значення для розробки проблеми дослідження мають такі документи, як Закони України “Про освіту”, “Про позашкільну освіту”, «Про природно-заповідний фонд України», Положення про позашкільний навчальний заклад, Указ Президента України від 25 червня 2013 року №344/2013 «Про Національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до 2021 року», Постанова Кабінету Міністрів України № 634 «Комплексна програма реалізації на національному рівні рішень, прийнятих на всесвітньому саміті із сталого розвитку».
Теоретичну основу дослідження складають положення й розробки про принципи, завдання, етапи процесу становлення екологічної свідомості учнівської молоді, формування вмінь та навичок учнівської молоді у здійсненні дослідницької діяльності, творчий розвиток особистості, її самоствердження й самореалізація в процесі створення суспільства сталого розвитку, взаємозв’язок природних і соціальних чинників, що обумовлюють розвиток особистості тощо.
Науково-педагогічні принципи експерименту.
Основними є принципи єдності глобального, регіонального і локального в екологічній освіті, науковості, цілісності, системності, послідовності, доступності, інтеграції та міждисциплінарного підходу до побудови змісту дослідницької діяльності. Відповідно до мети і завдань експерименту на основі натуралістичного та діяльнісного підходу до навчання будуть застосовуватися принципи проектної форми навчального змісту, опори на здібності в інтелектуальному становленні учня, врахування попереднього досвіду дослідницької діяльності та забезпечення виховної функції екологічних знань.
База дослідження: комунальний заклад «Центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді», об’єкти природно-заповідного фонду Херсонщини.
Методи дослідження:
теоретичні: аналіз філософської, психолого-педагогічної, соціально-педагогічної, екологічної літератури з проблеми дослідження, аналіз наявного педагогічного досвіду позашкільних навчальних закладів щодо вирішення проблем екологічного виховання ресурсами природно заповідного фонду. Це дасть змогу з’ясувати сучасний стан теорії і практики, підходи і напрями реалізації виховних можливостей позашкільних навчальних закладів щодо екологічного виховання учнів, визначити методологічні та теоретичні основи досліджуваної проблеми, врахувати педагогічний досвід в обґрунтуванні педагогічних умов екологізації дослідницької діяльності учнівської молоді у співпраці позашкільного закладу і об’єктів природно - заповідного фонду;
емпіричні: діагностичні (анкетування, тестування учнів, педагогів позашкільного навчального закладу, бесіди, інтерв'ю), прогностичні (проектування), загальнологічні (аналіз, синтез, дедукція, індукція, абстрагування, конкретизація), якісний аналіз результатів експерименту з використанням методів математичної статистики;
педагогічний експеримент.
Наукова новизна та теоретичне значення полягає у тому, що вперше будуть визначені педагогічні умови екологізації позашкільної діяльності учнівської молоді у взаємодії позашкільного навчального закладу і об’єктів природно-заповідного фонду, уточнено сутність поняття «екологізація» стосовно позашкільної діяльності учнівської молоді.
Подальшого розвитку здобудуть принципи і методи формування екологічної свідомості. Будуть визначені компоненти, критерії, показники рівня сформованості заданої якості.
Практичне значення дослідження полягає у розробці та впровадженні у педагогічну практику методики використання ресурсів об’єктів природно- заповідного фонду в екологізації (позашкільної) освіти, у розробці методик проведення екологічного практикуму з використанням ресурсів природно-заповідного фонду з урахуванням їх специфічних особливостей.
Результати дослідження доцільно буде застосовувати: у процесі розробки нових навчальних програм, навчально-методичних посібників і рекомендацій для педагогічних працівників позашкільних навчальних закладів різних типів; у навчальному процесі вищих навчальних закладів, що забезпечить умови ефективної підготовки майбутніх педагогів до екологічного виховання учнів; у процесі підвищення кваліфікації педагогів позашкільних навчальних закладів і вчителів загальноосвітніх шкіл, що у сукупності сприятиме підвищенню їхнього професійного рівня і результативності педагогічної діяльності.
За результатами дослідження будуть створені:
програма гуртка «Дослідники заповідних стежок»;
науково-методичний посібник «Екологізація дослідницької діяльності учнівської молоді у співпраці позашкільного закладу і об’єктів природно- заповідного фонду»;
робочі зошити-путівники для учасників екологічних експедицій: «Унікальний світ Асканії-Нова», «Унікальний світ Чорноморського біосферного заповідника», «Унікальний світ Олешківських пісків»;
фотовиставка «Заповідний світ Херсонщини в об’єктиві юнната».
Вірогідність результатів експерименту забезпечуватиметься коректним використанням статистичних даних та їх математичною обробкою, застосуванням різних методів дослідження, які доповнюють і коригують один одного, впровадженням одержаних результатів у практику.
Терміни та етапи проведення дослідно-експериментальної роботи:
І. Організаційно-підготовчий етап (березень 2014р. – травень 2015 р.):
встановлення комунікативних зв’язків між учасниками дослідно-експериментальної роботи: конкретизація завдань відносно мети, обговорення вимог до виконання завдання та можливих критеріїв оцінки результатів;
планування методичної і навчально-виховної роботи позашкільного навчального закладу відповідно до завдань дослідно-експериментальної роботи і результатів діагностики;
проведення педагогічної ради за темою “Основні завдання діяльності комунального закладу «Центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді» Херсонської обласної ради на І (організаційно-підготовчому) етапі дослідно-експериментальної роботи”;
розробка нормативного забезпечення дослідно-експериментальної роботи; визначення та уточнення функціональних обов’язків членів педагогічного колективу щодо вирішення завдань експерименту;
підписання договорів про співпрацю педагогічного колективу позашкільного навчального закладу з науковими установами та об’єктами природно - заповідного фонду Херсонської області;
створення на офіційному сайті комунального закладу «Центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді» тематичного розділу, з метою забезпечення доступності інструктивно-методичних матеріалів усім учасникам виконання проекту;
теоретичний аналіз науково-методичної літератури з проблеми екологізації дослідницької діяльності учнівської молоді у співпраці позашкільного закладу і об’єктів природно - заповідного фонду;
вивчення та аналіз педагогічного досвіду з проблеми дослідно-експериментальної роботи;
методична робота з підготовки педагогів до реалізації завдань дослідно-експериментальної роботи;
складання кошторису витрат для забезпечення реалізації програми дослідно-експериментальної роботи;
підготовка звіту про завершення І (організаційно-підготовчого) етапу дослідно-експериментальної роботи.
ІІ. Концептуально-діагностичний етап (червень 2015 р. – грудень 2016 р.):
визначення педагогічним колективом теоретико-концептуальних засад екологічного виховання ресурсами природно-заповідного фонду;
уточнення сутності поняття «екологізація», екологічного світогляду як результату процесу екологізації позашкільної діяльності учнівської молоді, визначення компонентів, критеріїв, показників сформованості заданої якості;
визначення організаційно-педагогічних умов формування екологічної свідомості як результату екологізації позашкільної діяльності учнівської молоді у співпраці позашкільного навчального закладу та об’єктів природно - заповідного фонду;
відбір діагностичних методик дослідження;
підготовка та проведення розширеної педагогічної ради “Основні завдання і зміст екологізації дослідницької діяльності учнівської молоді у співпраці позашкільного закладу і об’єктів природно - заповідного фонду”;
підготовка звіту про завершення ІІ (концептуально-діагностичного) етапу дослідно-експериментальної роботи.
ІІІ. Формувальний етап ( січень 2017 р. – травень 2018 р.):
визначення рівня сформованості екологічної свідомості вихованців позашкільного навчального закладу на початку формувального етапу експерименту;
обгрунтування організаційно-педагогічних умов підвищення ефективності екологізації позашкільної діяльності учнівської молоді у взаємодії позашкільного навчального закладу і об’єктів природно - заповідного фонду;
впровадження змісту, форм і методів проведення фронтальної, групової та індивідуальної пошуково-дослідницькою роботи юннатів на заповідних територіях;
проведення Всеукраїнського польового збору команд юних екологів на базі Національного природного парку «Олешківські піски»;
визначення рівня сформованості екологічної свідомості вихованців позашкільного навчального закладу в кінці формувального етапу експерименту;
підготовка звіту про завершення ІІІ (формувального) етапу дослідно-експериментальної роботи.
ІV. Узагальнювальний етап (червень 2018 р. – грудень 2018 р.):
здійснення контрольного діагностування рівня сформованості екологічної свідомості ресурсами природно-заповідного фонду згідно з визначеними критеріями та показниками;
порівняння результатів діагностичного і узагальнювального етапів експерименту, визначення співвідношення результатів експерименту з поставленою метою та визначеними завданнями;
розроблення програми гуртка «Дослідники заповідних стежок»; науково-методичного посібника «Екологізація позашкільної діяльності учнівської молоді у співпраці позашкільного навчального закладу і об’єктів природно-заповідного фонду»; робочих зошитів-путівників для учасників екологічних експедицій («Унікальний світ Асканії-Нова», «Унікальний світ Чорноморського біосферного заповідника», «Унікальний світ Олешківських пісків»);
підготовка фотовиставки «Заповідний світ Херсонщини в об’єктиві юнната»;
презентація результатів дослідно-експериментальної роботи на всеукраїнських конференціях, семінарах, виставках;
проведення всеукраїнського науково-практичного семінару «Екологізація натуралістичної освіти учнівської молоді на базі природно - заповідного фонду»;
звіт про завершення дослідно-експериментальної роботи.
Очікувані позитивні результати та форми їх подання.
Розробка педагогічних умов екологізації позашкільної діяльності учнівської молоді у взаємодії позашкільного навчального закладу і об’єктів природно-заповідного фонду, підвищення рівня сформованості екологічної свідомості учнів, підготовка методичної літератури.
Наукове та кадрове забезпечення дослідно-експериментальної роботи.
Склад науково-методичної ради експерименту:
Науковий керівник:
Пустовіт Наталія Афанасіївна – завідувач лабораторії екологічного виховання Інституту проблем виховання Національної академії педагогічних наук України, старший науковий співробітник, кандидат педагогічних наук.
Наукові консультанти експерименту:
Бех Іван Дмитрович - директор Інституту проблем виховання НАПН України, дійсний член Національної академії педагогічних наук України, доктор психологічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України.
Вербицький Володимир Валентинович - директор Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді Міністерства освіти і науки України, доктор педагогічних наук, професор кафедри педагогіки Київського національного університету імені Тараса Шевченка, старший науковий співробітник Інституту проблем виховання НАПН України.
Координатори:
Павлова Людмила Михайлівна - методист вищої категорії відділу інноваційної діяльності та дослідно-експериментальної роботи Інституту інноваційних технологій та змісту освіти Міністерства освіти і науки України.
Тараненко Вікторія Іванівна - заступник директора з наукової роботи Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді.
Відповідальні виконавці:
Палічева Галина Віталіївна - директор Центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді Херсонської обласної ради.
Коротка Тетяна Олександрівна – заступник директора з навчально-виховної роботи Центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді Херсонської обласної ради.
Литвиненко Ольга Іванівна - доцент кафедри теорії та методики викладання природничо-математичних і технологічних дисциплін комунального вищого навчального закладу «Херсонська академія неперервної освіти» Херсонської обласної ради, методист Центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді, кандидат біологічних наук.
Мудрак Тетяна Олександрівна - завідувач методичного відділу Центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді.
Бачинська Світлана Петрівна - завідувач організаційно-масового відділу Центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді.
Валікова Олександра Віталіївна – методист Центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді .
Науковий керівник Н. А. Пустовіт
Директор Г. В. Палічева
Координатор Л. М. Павлова
