Вступ.

Актуальність роботи: Дослідження біологічного різноманіття природи має велике значення. Адже ці знання допомагають шукати найкращі шляхи для вирішення екологічних проблем рідного краю. У Херсонській області є багато природних комплексів, які відрізняються своєю унікальністю. Бентосні молюски є одним із представників фауни і відіграють велику роль у прісноводних екосистемах. Вони є певним індикатором екологічного стану водного об’єкту. Проте деякі види можуть завдавати і шкоди для господарства (наприклад, дрейсена)
Об’єктом досліджень є бентосні молюски рукава Чайка.
Предметом – видовий склад бентосних молюсків даної території.
Метою роботи було вивчити видове різноманіття бентосних молюсків.
Завдання:
1. Вивчити фізико-географічну характеристику Херсонської області.
2. Ознайомитися із загальною характеристикою молюсків.
3. Визначити видовий склад бентосних молюсків рукава Чайка.
4. Оформити колекцію бентосних молюсків.
5. Зробити висновки про екологічний стан рукава Чайка.
Матеріали і методи: Відбір бентосних проб здійснювався стандартними гідробіологічними методами.
Наукова новизна роботи: результати проведених досліджень можуть бути використані для екологічного моніторингу стану рукава Чайка.
Практичне значення: зібрана інформація може бути використана вчителями біології та юними дослідниками для подальших досліджень.

Розділ I. Огляд літературних джерел

1.1. Фізико - географічна характеристика Херсонської області
Розташована область у степовій зоні Східноєвропейської рівнини, омивається водами Чорного і Азовського морів. Має площу 28.5 тис. км2 , проживає тут 1.3 млн. чоловік. За геоморфологічною будовою це слабо хвиляста рівнина, яка має такі складові (мал.1.1.1.):
- Бузько-Дніпровська рівнина (правобережна частина області і неширока смуга на лівому березі Дніпра вздовж Каховського водосховища);
- Токмацька рівнина (лівобережна північна частина області до лінії Каховка - Іванівка);
- Асканійсько-Мелітопольська терасова рівнина (лівобережна південна частина області до Перекопського перешийка та узбережжя Сиваша до Генічеська, на заході проходить по лінії Каховка - Хорли, на сході виходить за межі області);
- Нижньодніпровська терасово-дельтова рівнина, яка має 7 піщаних арен. До заплави Дніпра прилягають 5: Каховська (Основ'янівська), Козачо-Лагерська,
Олешківська, Збур'ївська та Іванівська. На південний схід від Олешківської знаходиться Чалбаська (Виноградівська) арена. Сьомий масив розташований на Кінбурнському півострові;
- Присиваська низовина (південний край Причорноморської низовини).

Мал.1.1.1. Складові рельєфу області
Клімат області помірно-континентальний з м’якою малосніжною зимою (середні температури -t – 1-30 C) та жарким посушливим літом(середні температури – t +22 + 230 C).Середньорічна температура на території області дорівнює - 9.3 - 9.8 0С і має зараз стійку тенденцію до підвищення. Середня багаторічна кількість опадів по області близько 400мм, але в останнє десятиріччя кількість опадів знижується. Найбільш вологі райони північно - західні - 450 – 470мм, найменш – південні, не набагато більше 300мм.
Херсонська область найбільш суха область України. Переважна кількість опадів випадає влітку в вигляді злив, сніговий покрив нестійкий, існує кілька десятків днів, а в прибережній частині області ще менше 15 днів. В останні роки, в зв’язку із зміною клімату, сніговий покрив практично відсутній.
Херсонська область багата на природні ресурси. Тут представлені азональний лісостеп, зональний степ, зона причорноморських посушливих степів, природні комплекси відкритого узбережжя, морські аквальні комплекси та аквальні природні комплекси мілководних морських заток, а також унікальні в Європі Нижньодніпровські плавні.
Поряд із зональним та унікальним природними комплексами на Херсонщини були створені великі неоекосистеми: Каховське водосховище, два великих водоводних канали, зрошувальна мережа, ланцюг рибо -розведень. Тут є великі запаси прісної води, різні типи ґрунтів, придатні для сільського господарства. [1.]

1. 2. Загальна характеристика молюсків
Молюски представляють собою самий багато чисельний тип тварин після членистоногих і нараховують близько 128000 видів. Це дуже давня група. Вже в Кембрії існували представники всіх класів, на які поділяються сучасний тип молюсків.
Більшість молюсків – типово водні тварини, які населяють моря, океани, прісні водойми. Тільки окремі пристосувались до життя на суші.
Молюски – білатерально – семетричні тварини за виключенням черевоногих.
Тіло молюсків має три відділи: голову, тулуб і ногу. За допомогою ноги молюски повзають і прикріпляються до водних предметів.
Молюски розмножуються тільки статевим шляхом. Більшість з них роздільностеві, але є і гермофродити.
Тип молюски поділяються на сім класів, нас цікавить клас черевоногих або равлики та двустстулкові (Gastropoda, Lamellibranchiata, або Bivalvia.)
Більшість представників усього класу населяє моря й океани, але деякі з них в прісноводних водоймах та на суші. Це єдиний клас, форми якого перейшли до неземного існування.
Тіло черевоногих молюсків закручене у завиток, цим істотно порушується білатеральна симетрія. [2.]

1.2.1. Загальна характеристика
Класу Двостулкових
Клас Двостулкові об’єднує молюсків – (Bivalvia L, синоніми: Bivalva, Lamellibranchia, Pelecypoda) і зустрічаються переважно на глибині до 100 метрів. Це виключно, мешканці солоних і прісних водойм. Деякі ведуть прикріплений спосіб життя, а інші здатні повільно пересуватись по дну. Налічують близько 20 тис. видів (в Україні –понад 250, у Чорному та Азовському морях — понад 100 видів).
Розміри їхнього тіла — від 1-2 мм до 1,5 м. Найкрупніший морський молюск — тридактна — важить до 300 кг. Тіло вкрите двостулковою черепашкою і складається з двох відділів: тулуба та ноги, головний відділ не виражений. У них немає щупалець, очей, слинних залоз, щелеп, тертки. Двостулкові молюски – фільтратори. Живлення відбувається шляхом фільтрації. Мантія, що з боків цілком охоплює тіло молюска, на задньому його кінці утворює порожнисті трубчасті вирости — сифони. Через нижній (ввідний) сифон вода входить у мантійну порожнину, а через верхній (вивідний) — виходить з неї. З водою в мантійну порожнину надходять харчові часточки та кисень. У мантійний комплекс органів входять: нога, зябра, ротові лопаті, отвори травної, видільної та статевої систем органів.
Двостулкові молюски, завдяки своїй чисельності, є важливою складовою частиною водних угрупувань організмів. Вони слугують основним джерелом живлення багатьох водних тварин. Устриці, мідії, морські гребінці людина вживає в їжу. Двостулкових молюсків широко застосовують і як промислову сировину. З їхніх черепашок виготовляють перламутрові вироби. Загальновідоме значення перлів як ювелірних прикрас. Черепашки відмерлих молюсків утворюють особливий вид вапняку – черепашник, який використовують у будівництві. Двостулкові мають і певне негативне значення. Прісноводний молюск дрейсена утворює поселення на підводних спорудах, а після своєї загибелі псує воду для пиття. [3.]


Мал. 1.2.1. Представник класу двостулкових – дрейсена.

Перлівниця та Беззубка
Характерним представником двостулкових молюсків наших річок є звичайна перлівниця. У річках та особливо часто в озерах, зустрічається і інша раковина – беззубка (Anodonta) . Раковина перлівниці довша та вужча, ніш у беззубки. Створи її з’єднуються на спинній стороні молюска особливими зубцями та виїмками, які називаються замок. Замок легко побачити, коли роз’єднати мертві створи раковини перловиці. Беззубка має більш широку раковину, створи якої не мають замка, а з’єднуються роговою зв’язкою.
Крупні (довжиною до 10-12 см) раковини перлівниці можна знайти на піщаному дні річок, найчастіше за все у місцях з повільною течією. Найчастіше вони занурені в пісок, на половину або на дві третини свого тіла. Тут не важко їх зібрати для подальшого вивчення в акваріумі. Помістивши перлівницю в ємкість з товстим шаром промитого піску на дні, можна добре познайомитись із усіма особливостями її біології.
Перловиці та інші раковини мають, на відміну від інших, довгий строк життя до 10-15 років. З віком раковина стає товстішою та більшою, на її поверхні можна побачити концентричні лінії вікового приросту. На поверхні старих раковин можна знайти велику кількість видів мілких водоростей, гіллясті колонії мишанок, іноді губки. [3.]

1.2.2. Загальна характеристика класу Черевоногих

Черевоногі молюски. Особливості будови і фізіології
організму. Умови проживання.
Клас Черевоногі молюски налічує близько 90 тис. видів; у фау¬ні їх більше 1000, з них на Україні — понад 200.
Заселяють слимаки різні зони морів та океанів, прісні водо¬йми; деякі живуть на суші, пристосувавшись навіть до суворих умов пустель та гірських вершин.
Тіло асиметричне, з добре вираженою головою. Нога з широ¬кою підошвою. Черепашка (1,5—250 мм) спірально закручена, іноді недорозвинена або зовсім редукована. На голові розташовані 1—2 пари щупалець. У більшості видів добре розвине¬ні очі, статоцисти та осфрадії. У глотці знаходяться рогові щеле¬пи та тертка (радула, вкрита рядами міцних хітинових зубчиків). Ці органи служать для механічного подрібнення та зіскоблюван¬ня їжі. Розвинені слинні залози. Кишки утворюють петлеподібний вигин, анальний отвір міститься над головою або збоку від неї, на правому боці тіла.
Живлення черевоногих різнома¬нітне. Є серед них фітофаги (голі слизні, виноградний і садовий слимаки та ін.), хижаки (мурекси, насси, рапани та ін.), більшість — всеїдні форми.
Органами дихання є зябра (для більшості) та легені.
Розмноження статеве. Мор¬ські форми здебільшого різностатеві, а прісноводні та наземні — гермафродити. Запліднення внутрішнє. Розвиток пря¬мий або з метаморфозом, личинка-па¬русник (велігер).

Серед морських черевоногих перева¬жають літоральні форми, проте є й такі, що опускаються на знач¬ну глибину. [2.]

Мал. 1.2.2. представники класу Черевоногих.

Прісноводні равлики
Прісноводні равлики – представники класу Черевоногі, поділяються на жаберних, які дихають розчиненим у воді киснем, і так званих легеневих. Останні потребують для дихання атмосферне повітря та регулярно піднімаються до поверхні води.
Прикладом жаберних равликів є лужанка живородна(вівіпарус – Viviparus). Її раковини висотою 30-40 мм має закруглену верхівку та широкий зворот.
Вони є важливою складовою частиною водних і наземних угруповань організмів та основним джерелом живлення багатьох тварин. Певні види споживає в їжу людини (наприклад виноградний слимак, трубач). [3.]

Розділ II. Експериментальна частина

2.1. Матеріли і методи досліджень.

Відбір бентосних проб здійснювався 3 рази, пружинним дночерпаком 16-18 червня 2008 року. Зразки промивались через сито та фіксувались 4-5 % розчином формаліну. Подальша обробка здійснювалась в лабораторії гідробіостанції. З’ясування видового складу організмів здійснювався за визначниками.
Всього зібрано та опрацьовано 3 проби.

Мал.2.1.1.
Відбір бентосних проб.

Видовий склад молюсків бентосу рукава Чайка:
Найбільшою кількістю видів серед бентосних організмів представлені молюски дрейсена – (Dreissena polymorpha), перлівниця – (Unio pictorum, Tcemidus, Crassus ), лужанка – (Vіvіparus,).
Спостереження за Нижньодніпровськими плавнями проводилисьз
16.07.08 по18.07.08.

 

16.07.08.
Рукав Чайка
1- H-6.4м
МП - 5
Знайдено: перлівниці, дрейсени.
2-h-4.0м
МП - 2
3-h-3.5м
МП - 2
17.07.08.
1-h-1.5м
МП - 2
У вході.
1-h-1.6м
МП- 2
В середині озера не вдалося взяти проби.
18.07.08.
Біля берега річки Чайка
1-h-2.3 м
МП- 2
2-h-2.2м
МП - 2
3-h-2.2м
МП- 2
Умовні позначки: МП – кількість відібраних проб дночерпаком;
h - висота, глибина

2.2. Результати та їх обговорення.

В результаті експедиційної роботи по Нижньодніпровським плавням, які проводились з 16.07.08 по 18.07.08. нами було створено колекцію бентосних молюсків рукава річки Чайка, визначено їх видовий склад. У ході роботи ми ознайомились із фізико-географічною характеристикою Херсонської області.
Було опрацьовано літературні джерела, де ми ознайомились із загальною характеристикою молюсків. Зроблено висновки про екологічний стан рукава Чайка.
Бентосні молюски є одним із представників фауни і відіграють велику роль у прісноводних екосистемах. Вони є певним індикатором екологічного стану водного об’єкту. Тому ми з впевненістю можемо зробити висновок, що річкова вода достатньо чиста і в ній водяться представники бентосних молюсків, таких як :перлівниця, дрейсена та лужанка.

Фото. Опрацювання експедиційних матеріалів

Висновки.

Таким чином, у результаті проведених досліджень можна зробити наступні висновки:
1. Херсонська область репрезентує природні ділянки з різним ступенем антропогенного навантаження. Це має велике значення і представляє інтерес для вивчення їх біологічного різноманіття.
2. До природних екосистем області відносяться азональний лісостеп, зональний степ, причорноморські посушливі степи, природні комплекси відкритого узбережжя, морські аквальні природні комплекси та аквальні природні комплекси мілководних морських заток, а також унікальні у Європі Нижньодніпровські плавні, куди і відноситься наша мала річка Чайка.
3. У ході дослідження нами зібрано та опрацьовано 3 бентосні проби річки Чайка. Найбільшою кількістю видів серед бентосних організмів представлені молюски дрейсена ( Dreissena polymorpha), перлівниця (Unio pictorum, Tcemidus, Crassus ), лужанка (Vіvіparus). Проте не всі представники бентосних молюсків були визначені під час даних досліджень.
4. У перспективі подальших досліджень ми ставимо такі завдання:
• продовження вивчення біологічного різноманіття бентосних молюсків;
• поповнення колекційного фонду, фото-, відеоматеріалів.
• удосконалення методик дослідження бентосних організмів в лабораторії.
• налагодження контактів з вченими гідрологічних станцій України з метою подальшої співпраці.

Напишіть свій коментар

Ваше ім'я

E-mail (не буде опублікований)

* Текст повідомлення

Введіть число, яке Ви бачите праворуч

Якщо Ви не бачите зображення з числом - змініть настроювання браузера так, щоб відображались картинки та перезагрузіть сторінку.