Семінар з біоетики

21 листопада 2011 року на базі Комунального закладу «Центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді» Херсонської обласної ради був проведений обласний семінар-тренінг «Біоетика у навчальному курсі загальноосвітньої школи та позашкільній роботі» для методистів, керівників гуртків позашкільних навчальних закладів, вчителів біології, хімії та основ здоров’я, слухачів курсів біології та основ здоров’я Академії неперервної освіти педагогічних працівників. Тренінг підготувала і провела Пугачова Наталія Ігорівна, методист Центру, Соровський вчитель.
На семінарі були використані різноманітні інтерактивні форми навчання та виховання. Наприклад: створення міні-проектів з подальшою їх презентацією, мозковий штурм з ранжуванням, який забезпечив створення «Правил роботи в групі» та став базою для «Очікування». Неординарно створювались міні-лекції: «Розсуди тренера», «Історія біоетики через парадигму емпатії і жорстокості», «Особливості біоетики у школі», тощо. Вправи «Обери позицію щодо біоетики в освіті» виконання якої дало змогу учасникам тренінгу на основі теоретичних даних вибрати художню композицію, яка б їх пояснювали.
Через рефлексію кожної вправи всі разом дійшли висновку, що етичне відношення до тварин формується починаючи з дитячого віку, тому що, дитина може поділитися і відноситися серйозно до тварини , шукає в ній захисника і сприймає як друга.
Із зацікавленням працювали групи «Дарвін». «Гусениця метелик», «Амфібія», «Рептилія». Учасники кожної групи отримували додатковий матеріал з малюнками тварин, запитаннями біоетичного напрямку, притчами, байками, уривкам з літературних джерел для доказу твердження, що гидких та некрасивих тварин не буває.
Після «Очікування» та «Зворотнього зв’язку», на «Прощання» ми спілкувалися зі строчками Сергія Павленка «Двокольорний вірш»
Двоколірний вірш.
Коли де-небудь квітку бачу,
“Зірви!” – кричить мені, аж плаче.
Повз деревце іду зелене,
“Зламай!” – схиляється до мене.
В гніздечку пташку стріну в гаї,
“Зжени!” – мерщій мене благає.
“Забий!” – з болота жаба просить,
“Замуч!” – цвіркун сюркоче в просі...
Хай буде краще – навпаки!
Коли де бачу квітки очі,
“Люби!” – вона мені шепоче.
Повз деревце іду зелене,
“Привіт!” – схиляється до мене.
В гніздечку пташку стріну в гаї.
Питає плашка: “Як ся маєш?”
“Спочинь!” – з болота жаба просить,
“Всміхнись!” – цвіркун сюркоче в просі.
Який же світ кругом чудовий!
Додому йду в добрі й любові
Учасники заходу отримали електронний варіант всіх матеріалів тренінгу.