У структурі ділової гри мають бути шість основних етапів:
І етап – визначення мети, завдань ділової гри, конструювання її структури, розробка плану (сценарію), технології її проведення, правил гри, інструкції.
ІІ етап – створення команд, мікрогруп, розподіл ролей (можливе використання експрес-анкет з запитаннями: яку посаду у діловій грі Ви хотіли б займати? Кого б хотіли бачити в ролі керівника? З ким хотіли б працювати в групі?).
ІІ етап – організація самостійної пошукової роботи у складі мікрогруп над розв’язанням визначеної проблеми чи окремих її аспектів.
IV етап – Міжгрупова дискусія, захист ідей, проектів, пошук оптимальних варіантів розв’язання в процесі дискусії, тренінгу, "мозкового штурму".
V етап – підсумки, узагальнення результатів, виступ експертів, прийняття рішень.
VI етап – ігрова післядія.
Найчастіше в педколективі розігруються в ході ділових ігор такі ролі:
- керівник (директор, заступник директора), голова методичного об’єднання, керівник гуртка (вчитель), учень, батьки, представники міської влади, інспектор;
- генератор ідей, розробник, ерудит, опонент, аналітик;
- організатор, координатор, контролер;
- критик, методист, прогнозист, менеджер.
Найефективнішим методом проведення ділової гри є "мозкова атака". Доцільно застосовувати при розгляді таких проблем:
- "Як прискорити процес гуманізації в педагогіці?";
- "Засвоєння і запровадження інноваційних технологій";
- "Упровадження особистісно орієнтованої системи навчання і виховання";
- "Ефективна модель учнівського самоврядування".
Структура:
1. Мета і завдання "мозкової атаки".
2. Ознайомлення з порядком роботи і суттю кожної ролі ("генератори ідей", "резонатори", "інформатори", "експерти").
3. Оголошення проблеми та її обдумування.
4. Пошук рішень. Активна діяльність генераторів ідей, резонаторів, інформаторів.
5. Підбиття підсумків роботи групою експертів, ведучим.
6. Прийняття рішень про реалізацію запропонованих ідей.
Голова ради (ведучий) обґрунтовує можливість проблеми, ставить завдання, пропонує проекти рішення.
Генератори ідей – висувають нові ідеї.
Резонатори – розвивають запропоновані ідеї, деталізують окремі аспекти, вносять доповнення.
Інформатори – пропонують напрямок подальшого пошуку рекомендують літературу, рекламують досвід.
Експерти – дають оцінку ефективності вирішення проблеми, враховуючи їхню кількість, значення, аргументованість, активність учасників тощо.